Історія справи
Рішення ВССУ від 14.01.2015 року у справі №6-29293св14
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 січня 2015 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Касьяна О.П.,
суддів: Євграфової Є.П., Євтушенко О.І.,
Журавель В.І., Мартинюка В.І.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд-Палас» до ОСОБА_3, Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Хмельницькбудінвест», про визнання недійсним договору іпотеки та зобов'язання вчинити дії, за касаційними скаргами ОСОБА_3, Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 березня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 19 червня 2014 року,
в с т а н о в и л а:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранд-Палас» (далі - ТОВ «Гранд-Палас») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (далі - ПАТ «Укрсоцбанк»), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Хмельницькбудінвест» (далі - ТОВ «Хмельницькбудінвест»), про визнання недійсним договору іпотеки, укладеного 02 квітня 2007 року між ОСОБА_3 та АКБ СР «Укрсоцбанк», предметом якого була передача в іпотеку квартир № № 25, 67, 72 у будинку АДРЕСА_1 в якості забезпечення виконання зобов'язань за договором кредиту, укладеним цього ж дня між цими ж сторонами.
Зазначені квартири знаходилися на стадії будівництва відповідно до умов договору на дольову участь у будівництві житла, укладеного 11 січня 2007 року між ТОВ «Хмельницькбудінвест» та ОСОБА_3
27 березня 2008 року до вказаного договору іпотеки між сторонами укладено додаткову угоду, згідно з якою вони домовились про передачу в іпотеку квартири № 76 у будинку АДРЕСА_1, яка мала стати власністю іпотекодавця після її будівництва.
На обґрунтування своїх вимог позивач вказував на невідповідність цього іпотечного договору вимогам ст. 5 Закону України «Про іпотеку» в редакції, чинній на момент його укладення, оскільки поняття «іпотека майнових прав» в ньому було відсутнє.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 березня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 19 червня 2014 року, позов задоволено частково.
Визнано недійсним іпотечний договір, укладений 02 квітня 2007 року між АКБ СР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3
У решті позову відмовлено.
У поданих касаційних скаргах ОСОБА_3 та ПАТ «Укрсоцбанк» просять зазначені судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в позові.
Касаційні скарги ОСОБА_3 та ПАТ «Укрсоцбанк» підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Наведеній нормі ухвалені у справі судові рішення не відповідають.
Судом установлено, що 11 січня 2006 року між ТОВ «Хмельницькбудінвест» та ОСОБА_3 укладено договір на дольову участь в будівництві житла, предметом якого є фінансування квартир № № 25, 67, 72 у будинку АДРЕСА_1.
12 січня 2006 року між цими ж сторонами укладено договір на дольову участь в будівництві житла, предметом якого є фінансування квартири № 76 у будинку АДРЕСА_1.
02 квітня 2007 року між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 укладено іпотечний договір, предметом якого є передача в іпотеку квартир № № 25, 67, 72 у будинку АДРЕСА_1, що знаходяться на стадії будівництва, в якості забезпечення виконання зобов'язань за договором кредиту, укладеним цього ж дня між цими ж сторонами.
27 березня 2008 року між цими ж сторонами укладено додаткову угоду до даного договору, згідно з якою сторони домовились про передачу в іпотеку квартири № 76 у будинку АДРЕСА_1, яка знаходиться на стадії будівництва.
Рішенням ТОВ «Хмельницькбудінвест» від 22 липня 2011 року ТОВ «Гранд-Палас» створено шляхом виділу з даного підприємства.
Рішенням ТОВ «Хмельницькбудінвест» від 16 липня 2012 року ТОВ «Гранд-Палас» є правонаступником його майна, майнових прав та обов'язків.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що відповідно до вимог ч. ч. 1-3 ст. 5 Закону України «Про іпотеку», Закону України від 25 грудня 2008 року «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», яким були внесені зміни до Закону України «Про іпотеку», на момент укладення спірного договору майнові права на об'єкти незавершеного будівництва не могли бути предметом іпотеки.
Відмовляючи в задоволенні вимог ТОВ «Гранд-Палас» про зобов'язання зняти заборону відчуження майнових прав на квартиру № 76 у будинку АДРЕСА_1 і виключення відповідного запису з Єдиного державного реєстру іпотек та Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, суд дійшов висновку, що така вимога не стосується ОСОБА_3 та ПАТ «Укрсоцбанк», оскільки вони не вправі вчиняти вказані дії.
З висновками суду в частині задоволених вимог погодитись не можна, оскільки предметом оспорюваного договору були не майнові права, як помилково вважав суд, а безпосередньо квартири, що знаходяться на стадії будівництва та належать іпотекодавцю на підставі договору про участь у дольовому будівництві.
Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про іпотеку» в редакції, чинній саме на час укладання оспорюваного договору, предметом іпотеки також може бути об'єкт незавершеного будівництва або інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуття ним у власність відповідного нерухомого майна у майбутньому. Обтяження такого нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку незалежно від того, хто є власником цього майна на час укладення іпотечного договору.
За таких обставин висновок суду першої інстанції про наявність підстав для визнання договору недійсним з огляду на неможливість передачі в іпотеку майнових прав не відповідає фактичним обставинам, а норми Закону України від 25 грудня 2008 року «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», яким були внесені зміни до Закону України «Про іпотеку», судом застосовані помилково.
Позивачем також не доведено, а судами не встановлено, які права, свободи чи інтереси позивача були порушені при укладенні оспорюваного договору, стороною якого він не є.
Оскільки допущені судами порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених вимог підлягають скасуванню з ухваленням у цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 336, 337, 341 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
в и р і ш и л а:
Касаційні скарги ОСОБА_3, Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» задовольнити частково.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 березня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 19 червня 2014 року в частині задоволених вимог скасувати, ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд-Палас» до ОСОБА_3, Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про визнання недійсним іпотечного договору, укладеного 02 квітня 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3, відмовити.
У решті рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 березня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 19 червня 2014 року залишити без змін.
Рішення оскарженню не підлягає.
Головуючий О.П. Касьян
Судді: Є.П. Євграфова
О.І. Євтушенко
В.І. Журавель
В.І. Мартинюк